Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

А посадили лишь только из за того что сосед приехал в тот момент с охоты и с ружжем на него уже после всего. Если бы не сосед меня бы небыло, и того бы не посадили.
Сосед кстати АТОшник под Дебальцево воевал. Пришел в том году домой кантуженый без зубов,  в прошлом году умер в маршрутке от инсульта 45 лет...
   
Ім'я?
Ларіса
   
А посадили лишь только из за того что сосед приехал в тот момент с охоты и с ружжем на него уже после всего. Если бы не сосед меня бы небыло, и того бы не посадили.
Сосед кстати АТОшник под Дебальцево воевал. Пришел в том году домой кантуженый без зубов,  в прошлом году умер в маршрутке от инсульта 45 лет...
я поважаю атошників, але це не ідоли для модння
   
для моління
   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

найстрашніше я не памятаю

було 3 роки, коли вирішив разом з бабусею піти курей готувати. Схватив скляну банку, перечепився через поріг, банка розбилась і уламком скла наскрізь прорізало руку біля кисті. Артеріальна кров хлинула фонтанчиком, бабуся з переляку не додумалась передавити руку, схватила на руки і понесла. Дитина 3 років, скільки там тієї крові, судина крупна і по ідеї мав би стекти хвилин за 10...  але по вулиці ішов дідок, який умів замовляти кров. Щось пошептав Мусій Гордійович, і артеріальна кровотеча зупинилась.
Отак я дохтур, але вже пятий десяток на цьому світі живу завдяки неосвіченому сільському знахареві.
   
пані Мирославо, я радий що з Вашою дитинкою все добре. Я вам завтра поставлю свічечку за здравіє
дякую, але вона...нехрещена
треба...а все якось не виходить
   
Перший і єдиний стрибок з парашутом.... Я був перший на вихід з літака на висоті серед десятка першачків, так як був найважчий серед усіх...
Такого страху, коли інструктор відкрив двері літака на висоті 1000 метрів і я став перед цим проваллям, я не відчував ні до ні після того...
Пам'ятаю, як відштовхнувся і.... провал в памяті на пару секунд... отямився тоді, коли мене струснуло добряче від розкриття, власне, парашута...
Коли побачив над головою купол, то була така радість і ейфорія, що навіть передати словами неможливо....
Приземлився з травмою ноги... Нічого серйозного, тільки кульгав сильно пару тижнів...
Зарікся після цього далі стрибати... ну його нафіг такі стреси...
   
Ларіса
Царствіє Небесне Янголяткові Ларисі і м"якенької хмаринки
   
Перший і єдиний стрибок з парашутом.... Я був перший на вихід з літака на висоті серед десятка першачків, так як був найважчий серед усіх...
Такого страху, коли інструктор відкрив двері літака на висоті 1000 метрів і я став перед цим проваллям, я не відчував ні до ні після того...
Пам'ятаю, як відштовхнувся і.... провал в памяті на пару секунд... отямився тоді, коли мене струснуло добряче від розкриття, власне, парашута...
Коли побачив над головою купол, то була така радість і ейфорія, що навіть передати словами неможливо....
Приземлився з травмою ноги... Нічого серйозного, тільки кульгав сильно пару тижнів...
Зарікся після цього далі стрибати... ну його нафіг такі стреси...
я не боюся людей. фізно сильний. але боюсь висоти))
   
Царствіє Небесне Янголяткові Ларисі і м"якенької хмаринки
дякую
   
ну вот у меня умерла дочь. ей было 3.5 годиков. я это видел на свои глаза

Господи.... :cray:
   
Довжанский, потом Зеленополье. Остальное детский лепет.
   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

18 жовтня цього року мой донечці було б вже 21 рік
   
З власного досвіду.
Коли просинаєшся від відчуття того, шо  якась фуйня з серцем, а не те шо  з ліжка піднятись не можеш, навіть сцуко поворухнутись не виходить, не кажучи за те щоб когось на допомогу покликати. І відчуття: "Невже це пизздець? Ну фуй з ним, але якщо так й доведеться жити,  не маючи змоги поворухнутися, це що, сцяти під себе? Ото ганьба, йопт!"
   
18 жовтня цього року мой донечці було б вже 21 рік

 :cray:
Чому ??
   
Люди, то все фігня...хвороби наші, стреси, проблеми...у порівнянні з...
   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

:cray:
Чому ??
передчасні пологи і життя довжиною в 3 дні
   
Господи.... :cray:
это было страшно. и? во что верить?
   
18 жовтня цього року мой донечці було б вже 21 рік
:(

   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

хирургическая операция. 80-е, Киев, больница им.Пирогова

двоюродный дядька, военный хирург, потом показывал заметку в мед.журнале про "патент" на такую первую операцию (уже не помню, в СССР или в мире), с фамилией подопытного пациента(моей)
   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

З власного досвіду.
Коли просинаєшся від відчуття того, шо  якась фуйня з серцем, а не те шо  з ліжка піднятись не можеш, навіть сцуко поворухнутись не виходить, не кажучи за те щоб когось на допомогу покликати. І відчуття: "Невже це пизздець? Ну фуй з ним, але якщо так й доведеться жити,  не маючи змоги поворухнутися, це що, сцяти під себе? Ото ганьба, йопт!"
Сонный паралич. Случается почти с каждым, иногда несколько раз. Ничего страшного, это сбой организма - мозг проснулся, а тело не подключилось ещё.

Останнє редагування: 20 жовтня 2018 22:38:48 від kurt
   
Сонный паралич. Случается почти с каждым, иногда несколько раз.
Фуялич.
Добре шо зайшли до кіинати, побачили шо з виразом обличчя  шось не те, викликали швидку.
   
это было страшно. и? во что верить?

У меня  нет никаких слов, чтобы Вас утешить. Я знаю, что время - не лечит. Будет больно всегда...
Но я знаю точно, что мы все рано или поздно встретимся там. Я в этом уверена настолько же крепко как в том, что умру.
Поверьте мне: ТА жизнь существует. Я ТОЧНО это знаю.
   
передчасні пологи і життя довжиною в 3 дні
асти, там був удар у сердечо. я летів 100 км на годину але не встиг
   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

та ну (x). спасибо, но кто я тебе?
ты культурный человек, но думаю я тебе пох. не?

Никто

Но у меня был почти такой же случай. Бог миловал.
   
асти, там був удар у сердечо. я летів 100 км на годину але не встиг

А хто вдарив...
   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

асти, там був удар у сердечо. я летів 100 км на годину але не встиг
ніякі слова співчуття та підтримка не допоможе
Я просто розумію твій біль
   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

Сонный паралич. Случается почти с каждым, иногда несколько раз.
У мене два рази таке було, щей з такими галюцинаціями. Перший раз, я був ще підлітком. На мене вистрибнув гном і душив. Другий вже дорослий. Чув кроки і дмухання на мене, а я лежу все бачу, був день, а пошевелитись не можу. Правда страху як такого чомусь не було.
   
У меня  нет никаких слов, чтобы Вас утешить. Я знаю, что время - не лечит. Будет больно всегда...
Но я знаю точно, что мы все рано или поздно встретимся там. Я в этом уверена настолько же крепко как в том, что умру.
Поверьте мне: ТА жизнь существует. Я ТОЧНО это знаю.
мы с Вами не встретимся. я буду в аду
   
мы с Вами не встретимся. я буду в аду

Ну это уже не Вам решать, а Ему.
   
Ну это уже не Вам решать, а Ему.
ну как вам сказать. если я потерял дочь, значит я это заслужил
   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

Коли колишній чоловік розповів мені про вагітність своєї дівчини (строк був пару місяців) я сказала, що в нього народиться 18 жовтня донька. Донечці колишні чоловіка вже 6 років і народилася вона 18 жовтня.
Тепер колишній, жартівливо, зве мене відьмою)
   
ну как вам сказать. если я потерял дочь, значит я это заслужил

Ну Вы даете...Конечно, Вы это не заслужили.  Есть вещи совершенно сокрытые от нас...Это трудно объяснить. Но св. отцы говорят, что такое дитя часто становится молитвенником за весь свой род и что дети уходят не просто так. Понимаю, что Вам от этого не легче... В общем это сложный разговор, не для ФУПа...Короче, то хотела сказать: смерти нет, есть переход в новую жизнь. Просто нам расставаться (хоть и на время, не на вечность) и оставаться здесь одним, без них   -  сложно и больно.

p.s. ладно, расскажу один из случаев в жизни - как-то летом была запарка, я дома и готовила и убирала, и куда-то собиались ехать, вещи складывала, в общем, моталась по квартире с выпученными глазами. Естессно, мне было не до философских рефлексией. И вдруг, когда я стояла с половником над супом у меня в голове раздался мужской голос, который сказал как-то спокойно и с улыбкой (она чувствовалась в интонации): "Куда ты так торопишься, у тебя впереди - вечность". Сказать что я охренела - не сказать ничего. Вот этот голос прозвучал просто в центре моего мозга.
 Ну и ещё были моменты...и сны...
p.p.s. Щас прискачет психиатр и скажет, что голоса в голове - это шизофрения :)

   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

Коли колишній чоловік розповів мені про вагітність своєї дівчини (строк був пару місяців) я сказала, що в нього народиться 18 жовтня донька. Донечці колишні чоловіка вже 6 років і народилася вона 18 жовтня.
Тепер колишній, жартівливо, зве мене відьмою)
Всі ви чуть чуть відьми.  :)
   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

Голоса в голове это шизофрения.
   
Голоса в голове это шизофрения.

Дапабачення :) Это было только один раз )
   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

Я счастливый. У меня не было страшных моментов.
Или я их забыл...
   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

Голоса в голове это шизофрения.
Медик?
   
Re: Что было самое страшное в вашей жизни, фупчики?

Дапабачення :) Это было только один раз )


К счастью сейчас шизофреники могут спокойно жить в социуме если не буйничать.
   
И вдруг, когда я стояла с половником над супом у меня в голове раздался мужской голос, который сказал как-то спокойно и с улыбкой (она чувствовалась в интонации): "Куда ты так торопишься, у тебя впереди - вечность". Сказать что я охренела - не сказать ничего. Вот этот голос прозвучал просто в центре моего мозга.
 Ну и ещё были моменты...и сны...
p.p.s. Щас прискачет психиатр и скажет, что голоса в голове - это шизофрения


 :tease:

 :pleasantr:

 :king2:

ЗИ: :kez_04:
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія